2024/11/13 by Kozlenko, Ivan
#Aleksandr Khanzhonkov #Joseph Ermolieff #Mirograph #Mykhailo Kapchyns’kyi #Pavlo Nechesa #Russian Empire #Ukraine #Ukrainian People’s Republic #VUFKU #cinema #confiscation #early cinema #expropriation #nationalisation #production studies #Іосіф Єрмольєв #ВУФКУ #Мирограф #Михайло Капчинський #Олександр Ханжонков #Павло Нечеса #Російська імперія #Україна #Українська Народна Республіка #дослідження виробництва #експропріація #конфіскація #кіно #націоналізація #раннє кіно
paper · doi:10.17892/app.2024.00019.376
The article uncovers the process of Soviet nationalisation of the film industry in Ukraine during 1919-1922, unfolding against the backdrop of Ukraine’s struggle for independence. Exploring the confusing legislation on film nationalisation adopted by local Bolshevik authorities, the author argues that the process of putting Ukrainian film industry under state control had its local specifics that reflected the challenges of gaining power by the Bolsheviks in Ukraine. The decree On the Nationalisation of the Cinema Industry, previously considered to be a starting point for Soviet film history, proved to be irrelevant for Ukraine. The nationalisation process took years to legislate and implement and even despite that, some parts of the Ukrainian film market remained in private ownership up to 1928. У статті розкривається процес радянської націоналізації кіноіндустрії в Україні протягом 1919-1921 рр., що розгортався на тлі боротьби України за незалежність. Досліджуючи заплутане законодавство про націоналізацію кіно, прийняте місцевою радянською владою, автор доводить, що процес передачі української кіноіндустрії під державний контроль мав свою локальну специфіку, що віддзеркалювала виклики, з якими стикалися більшовики при захопленні влади в Україні. Декрет «Про націоналізацію кіносправи», який раніше вважався відправною точкою історії радянського кіно, виявився нерелевантним для України. На законодавче оформлення та впровадження націоналізації пішли роки, і навіть попри це деякі частини українського кіноринку залишалися у приватному користуванні аж до 1928 року.